Звіт про стратегічну екологічну оцінку Генерального плану с.Топорів Буського району Львівської області

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування

Генеральний план – містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план с. Топорів розробляється з метою визначення територіального розвитку на проектний період з урахуванням перспектив, обґрунтованих раціональним використанням територіальних та природних ресурсів, встановлення меж населеного пункту, а також з метою оптимальної функціональної організації поселення, яка має забезпечувати розвиток та реконструкцію сільського поселення, найкращі умови проживання та праці.

Генеральний план села передбачає:

  • визначення майбутніх потреб переважних напрямів використання території;
    • урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування забудови та іншого використання територій;
    • обґрунтування зміни межі населеного пункту, черговості й пріоритетності забудови та іншого використання територій;
    • визначення меж функціональних зон, пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій;
    • формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту;
    • оцінку загального стану населеного пункту, основних факторів його формування, визначення, містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;
    • визначення територій, що мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;
    • визначення етапів і механізмів забезпечення реалізації, терміну дії генерального плану, перелік раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність і тих, до яких необхідно внести відповідні зміни.

На даний момент наявною містобудівною документацією села Топорів є генеральний план с. Топорів розроблений Діпроміст в 1989р. Генеральний план на села Заболото не розроблявся.

Території сіл Топорів та Заболото за функціональним призначенням поділяється на сельбищну, виробничу та сільськогосподарську зони.

Як наслідок розвиток населеного пункту згідно застарілого генерального плану с.

Топорів має такі основні проблеми використання території:

  • несформований громадський центр;
    • низький розвиток територій зелених насаджень загального користування;
    • обмежені земельні ресурси для житлового будівництва, громадських установ, виробничих об’єктів.

Генеральний план розроблено на підставі рішення Топорівської сільської ради №58 від 19.02.2016р «Про розроблення генерального плану забудови с. Топорів».

При розробці ДПТ враховано:

  • проект районного планування Буського району Львівської обл., розроблений ДП «Львівський Промбудпроект» в 2014 р.;
    • матеріали анкетного і натурного обстежень;
  • проекти забудови окремих кварталів, будівель і споруд, виконані різними проектними організаціями;
    • матеріали топозйомки села масштабу 1:5000, виконані ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» в 2019 р;
    • схему планування території Львівської області. Проект ДПТ відповідає:
    • цілям та завданням Стратегії розвитку Буського району на 2017-2020 роки;
    • оперативні цілі: 4.1. Запобігання забрудненню водних ресурсів та атмосферного повітря програмі 4 «Чисте довкілля» Плану заходів з реалізації у 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років, оскільки передбачає виконання ряду заходів для зменшення та усунення негативного впливу на довкілля та здоров’я населення.

Генеральний   план   розроблений   у   відповідності   до   норм   ДБН Б.2.2-12:2019,

«Планування та забудова територій», ДБН Б.1.1-15-2012 «Склад та змiст генерального плану населеного пункту», Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності»,

«Про основи містобудування», «Про генеральну схему планування території України»,

«Земельного Кодексу України».

Заяву про визначення обсягу стратегічної  екологічної  оцінки генерального плану с. Топорів Буського району Львівської  області  було  оприлюднено  04  березня  2020 року на офіційному веб-сайті Топорівської сільської ради – http://toporiv-ada.gov.ua/ у розділі «Новини». Також повідомлення щодо оприлюднення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки генерального плану с.Топорів Буського району Львівської області було опубліковано в газеті «Ваш магазин» від 12.03.2020 року та «Воля народу» від 12.03.2020 року (Додаток А).

Впродовж громадського обговорення заяви про визначення обсягу СЕО звернень, зауважень та пропозицій від громадськості не надходило. У Топорівську сільську раду 24. 03.2020 року надійшли зауваження від громадянина Чучмана І. П., які були враховані у Генеральному плані та Звіті про СЕО.

Для визначення обсягу досліджень, методів екологічної оцінки, рівня деталізації інформації, що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку замовником подано заяву про визначення обсягу СЕО та отримано зауваження і пропозиції від департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА (додаток Б) та департаменту охорони здоров’я ЛОДА (додаток В).

2.      Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

  • Природні умови та демографічні показники території

Село Топорів (50°06′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д.), площею 855, 94 га знаходиться на півночі (рис. 2.1) Буського району Львівської  області, на відстані близько  20 км від  міста Буськ та близько 70 км від міста Львів. Через східну околицю села проходить автомобільна дорога загального користування державного значення Т–18–06, що сполучає Рівне Млинів Берестечко Буськ Перемишляни.


Рис. 2.1. Географічне положення с. Топорів

Село Топорів обмежене:на півночі – селом Заболото (50°07′21″ пн. ш. 24°43′37″ сх. д.), площею 38,25 га, передбачається ввести в межі села Топорів, Топорівської сільської ради;

на сході автомобільною дорогою державного значення Т–18–06;

на півдні – лісовим масивом (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Села-сусіди досліджуваної ділянки державного планування

Села Топорів та Заболото лежить в межах Волино-Подільської плити Східноєвропейської докембрійської платформи. У геоморфологічному відношенні територія сіл лежить в межах Волино-Подільської області пластово-денудаційних височин на Малопольській пластово-акумулятивній рівнині, що сформувалась на крейдових відкладах.

Середні висоти становлять близько 200–210 м над р.м. (рис. 2.3). В рельєфному відношенні територія сільської ради характеризується хвилястою поверхнею з загальним нахилом на північний захід.

Рис. 2.3. Фрагмент топографічної карти досліджуваної ділянки

На території сільської ради відповідно до реєстру потенційно-небезпечних об’єктів та реєстру об’єктів підвищеної небезпеки відсутні об’єкти ПНО та ОПН та.

За    даними   інтернет-ресурсу    Державного    науково-виробничого   підприємства

«Державний інформаційний геологічний фонд України» родовищ корисних копалин в селах немає.

Кліматичні умови

Клімат с. Топорів та с. Заболото, як і Буського району має ті ж риси атлантично-континентального типу, які характерні для всієї західної частини України: висока зволоженість, м’які зими з частими відлигами й помірно тепле майже без посух та суховіїв літо.

Погодні характеристики відображені на рис. 2.4 за даними Українського гідрометеорологічного центу по метеостанції Камянка-Бузька, що розташована на відстані близько 30 км на пд-сх від села Топорів та с. Заболото.

Середня температура січня тут не опускається нижче -5°. Найбільш теплий період року (літо) буває тоді, коли середня добова температура повітря переходить через +15°.

Багаторічна середня кількість опадів коливається в межах 670 мм.

Над територією Буського району проходять різноманітні повітряні маси. Панівними серед них є повітряні маси помірних широт, які формуються над Атлантичним океаном.

Рис. 2.4. Погодні показники по метеостанції Кам’янка-Бузька

Водні ресурси

Через село Топорів протікає річка Пуста, загальною довжиною 18,7 км та площею басейну 71,6 км. Річка Пуста – права притока річки Радоставки (рис. 2.5), що впадає у р. Стир (басейн р. Дніпро). Формується р. Пуста з багатьох безіменних струмків. Площа басейну становить 71,6 км2.

Ріка бере початок у селі Соколівка. Тече переважно на північний захід і на північно-західній стороні від села Заболото впадає у річку Радоставку, ліву притоку

Стиру (басейн р. Дніпро).

Річкова долина місцями невиразна, заплава двостороння, подекуди заболочена. Річище звивисте. У середній течії річка приймає чимало меліоративних каналів. Витоки розташовані на південний схід від села Ожидова, неподалік від західних схилів Вороняків. Тече переважно на захід рівнинною територією Надбужанської котловини (частина Малого Полісся), впадає в Буг у місті Буську.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Бачка, Горбачі, Топорів. Річку перетинає автомобільна дорога Т 1806.

В селах також знаходить близько 10 водних об’єктів.

У гідрогеологічному відношенні досліджувана ділянка – це Малополіський район області Волино-Подільського артезіанського басейну, Волинська підобласть достатньої водності.

Рис. 2.5 Фрагмент картосхеми досліджуваної ділянки з нанесеною гідрографічною мережею.

Ґрунти

Для району характерні дерново-підзолисті, дерново-карбонатні, дернові, лучні, чорноземи типові, вилужені й карбонатні, лучно-болотні, болотні, торфово-болотні ґрунти й торфовища.

Ґрунтовий покрив в с. Топорів, яке знаходиться на півночі Буського району представлений болотними та торфувато-болотними грунтами на різних породах (рис. 2.6).


Рис. 2.6. Ґрунтовий покрив Буського району

Біологічне і ландшафтне різноманіття та території з природоохоронним статусом

Рослинні ресурси

Природна рослинність ділянки державного планування – представлена Малополіським округом дубово-грабових та соснових лісів з заплавними луками та евтрофними болотами.

В межах села Топорів виділяють три зони поширення заболоченості – найбільша за площею ділянка на заході села, незначна за площею на південному-заході, а також на півдні Топорова.

Серед лісів переважають вологі та свіжі грабово-соснові судіброви, свіжі субори, рідше бори та сирі сугрудки.

Культурна рослинність орних земель представлена зерновими та зернофуражними кормовими культурами, льоном та картоплею. Ця рослинність повсюдно супроводжується бур’янами різних видів, які є представниками природної рослинності.

Тваринний світ

Фауністичне багатство мішаних лісів Малого Полісся представляють козулі, дикі свині, зайці, білки, миші. Багатою у цих лісах є літаюча фауна (голуби лісові, сови, зозулі, дрімлюги, дятли строкаті і зелені, сойки, іволги, синиці, повзики, славки, дрозди чорні і сірі). У багатій лісовій підстилці мішаних лісів живуть членистоногі (павуки, кліщі,

жужелиці, багатоніжки), що є поживою для землерийних (кротів), птахів (дроздів і ін.). Разом з тим тут багато плазунів (вужі, мідянки, гадюки).

Подібними за складом, але набагато біднішими за чисельністю є зооценози орних угідь. Тут поселяються зайці, їжаки, миші, кроти, тхорі, хом’яки, багато різних птахів (куріпка, перепелиця, жайворонок, вівсянка), комах. Склад тваринного світу орних угідь може змінюватись залежно від пір року та від агротехнічних заходів (посіви, збирання урожаю, оранка), що виконуються на полях, про що свідчать раптові появи великої кількості ворони сірої і чорної, лелек, яструбів, горобців.

На земельній ділянці в межах генерального плану с. Топорів видів флори і фауни, які охороняються законодавством не виявлено.

Природно-заповідний фонд

Станом на 01.01.2020 р. в Буському районі функціонує одинадцять об’єктів природно-заповідного фонду. В межах ділянки державного планування в селах Топорів та Заболото відсутні об’єкти природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі.

Однак згідно переліку пам’яток культурної спадщини на території с. Топорів знаходяться три пам’ятні об’єкти:

  • Пам’ятка архітектури місцевого значення – дзвіниця церкви Святого Юрія (дерев’яна), XVIII ст., охоронний № 440-м згідно рішення Львівської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1969 р. №485;
    • Пам’ятка історії – братська могила радянських воїнів, серпень 1920 р., кладовище, пам’ятник, 1972 р., залізобетон, охоронний № 302 згідно рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 05.05.1990 №183;
    • Пам’ятка монументального мистецтва – пам’ятник Б.Хмельницькому, гетьману України, 1954 р., сквер у центрі села, залізобетон, охоронний № 1456 згідно рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 05.06.1984 №278.

В центрі села Топорів розташований парк, площею 0,75 га, який був посаджений в 60-х роках, а в 2006 році рішенням сесії № 24 від 12 квітня 2006 року було виділено земельну ділянку площею 0,14 га під ще один парк.

Населення, охорона здоров’я та безпека

Згідно даних управління статистики Львівської обласної державної адміністрації, станом на 01.01.2019 чисельність постійного населення с. Топорів становила 1043 особи, а с. Заболото становила 320 осіб.

У відповідності до державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 названі вище села відносяться до великих населених пунктів (0,5-3,0 тис. осіб).

Чисельність постійного населення села Топорів у 2019 році і зменшилася на 6 осіб, порівняно з 2017-2018 рр. (табл. 2.1). Проте, згідно лінії тренду чисельність населення у с. Топорів має позитивну динаміку на наступні 10, 20 та 50 років (рис. 2.7).

Таблиця 2.1.

Чисельність населення у с. Топорів у 2015–2019 роках

Рік 2015 2016 2017 2018 2019
Всього, осіб 1038 1042 1049 1049 1043

Рис. 2.7. Графік чисельності населення у с. Топорів у 2015–2019 рр. з побудовано лінією тренду на наступних 50 періодів

Чисельність постійного населення села Заболото у 2019 році має тенденцію до зменшення у порівнянні з 2017–2018 рр. і відповідно на наступні періоди терміном на 10, 20 та 50 років (табл. 2.2, рис. 2.8)

Таблиця 2.2

Чисельність населення у с. Заболото у 2015–2019 роках

Рік 2015 2016 2017 2018 2019
Всього, осіб 351 357 343 335 320

Рис. 2.8. Графік чисельності населення у с. Заболото у 2015–2019 рр. з побудовано лінією тренду на наступних 50 періодів

Система розселення Буського району, в тому числі, с. Топорів, входять у склад Північно-східного планувального району Львівської області.

Впродовж 2017 року на території Буського району зафіксовано 715 випадків

смертності населення за основними причинами. Найбільша кількість захворювань припадає на хвороби системи кровообігу – 515 випадків, хвороби органів дихання – 11 випадків, та хвороби органів травлення – 29 випадків. (табл.2.3) (за даними Демографічного щорічника населення Львівської області за 2017р).

Таблиця 2.3

Смертність населення за основними причинами у Буському районі у 2017 році

Причина смертності К-ть осіб К-ть на 100 тис. населення
Новоутворення 77 165,9
Хвороби системи кровообігу 515 1109,9
Хвороби органів дихання 11 23,7
Хвороби органів травлення 29 62,5
Зовнішні причини смерті 42 90,5
Всього 715 1540,9

1.2.      Об’єкти впливу на довкілля

В межах населених пунктів основними об’єктами впливу на довкілля є житлово-комунальне господарство, промисловість, сільське господарства та транспорт. Зелена зона населених пунктів дещо пом’якшує негативний вплив господарської діяльності на довкілля.

Території села Топорів та села Заболото за функціональним призначенням поділяється на сельбищну, виробничу та сільськогосподарську зони.

Житлова забудова села Топорів та села Заболото, яке вводиться в межі села Топорів сформувалася вздовж житлових доріг села. Більшість будинків  в селі Топорів – капітальні, одноповерхові з присадибними ділянками, але є і два багатоквартирні будинки. В селі Заболото більшість будинків капітальні, одноповерхові з присадибними ділянками. Існуючий житловий фонд с. Топорів складає 21 224 м² загальної площі, з них

20 840,6 м² – садибна забудова та 383,4 м² – багатоквартирна забудова. Існуючий житловий фонд с. Заболото складає 6 916 м² загальної площі, з них 6 916 м² – садибна забудова.

Села газифіковані та електрифіковані.

Однак, в селах практично відсутня система централізованого водопостачання, крім центральної частини с. Топорів, населення якої забезпечена централізованим водопроводом (на вул. Краківській с. Топорів, де знаходиться діюча свердловина, а на вул.. Шкільна – водонапірна башта, яка потребує заміни). Решта населення села Топорів та с. Заболото, яке приєднується до с. Топорів користується 362 індивідуальними шахтними колодязями, які розташовані на садибних ділянках.

Також в межах даних сіл практично відсутня система централізованої каналізації (така система є тільки в школі, каналізування якої відбувається на очисну споруду, яка розташована по вулиці Краківська та підлягає демонтажу), в тому числі дощової. Поверхневі води по рельєфу відводяться в струмки та меліоративні канави.

В межах селитебної зони в селі Топорів також розташовані об’єкти побутово-культурного призначення. Зокрема, сільська рада, школа, народний дім, амбулаторія, бібліотека, заклади торгівлі та громадського харчування, стадіон. В селі Заболото відсутні об’єкти культурно-побутового обслуговування.

Житлові території обмежені сільськогосподарськими землями, які після розпаду СРСР були розпайовані між жителями села, а також землями під сіножатями та пасовищами.

Практично уся промислова територія розмішена в північно-західній частині та південно-східній частині села Топорів. Лише одна ділянка, де розміщені підприємства V класу шкідливості знаходиться в центральній частині села, межуючи з територією громадської та житлової забудови. Економічна діяльність у селі організована достатньо, і тому, на даний час, переважна більшість працездатного населення села працює на підприємствах с. Топорів.

На території села Топорів зареєстровано:

  • ПП «Кіт» – надання послуг пилорами);
  • ПП «Помагаймо» – надання послуг пилорами;
  • ПП «Котюк» – деревообробний цех, виробництво твердих і м’яких меблів, надання послуг пилорами;
  • ПП «Мельник» – деревообробний цех, виготовлення мебельних каркасів;
  • ТОВ «Барком» – склади та недіючий свинокомплекс по відгодівлі свиней;
  • МПП «Весна» – обслуговування населення, млин;
  • ПП «Гаврилюк» – надання послуг пилорами, виготовлення твердих меблів;
  • ПП «Дібровський» – виготовлення меблів;
  • Кузня.

Також на території села функціонує ремонтна майстерня, металообробний цех.

В селі Топорові досить розвинута торгівля. На її території здійснюють торгівельну діяльність 8 підприємців.

Транспортний зв’язок села забезпечується з автодороги територіального значення Т-18-06 РівнеМлинівБерестечкоБуськПеремишляни. Інженерно-транспортна інфраструктура в селі Топорів розвинута достатньо добре. Однак вулично-дорожня мережа села Топорів потребує реконструкції. Проїздну частину з твердим покриттям має лише вулиця Шкільна та вулиця І.Франка.

Ще одним вагомим чинником впливу на довкілля с. Топорів та с. Заболото є кладовища, яких в межах села налічується чотири – традиційного поховання, два єврейські та польське кладовища. Сумарна площа їх становить 5, 86 га. Однак, варто зазначити, що два останні кладовища розташовані в безпосередній близькості до території житлової садибної забудови.

В межах села Топорів території, що виконують функції зелених насаджень загального користування представлені у вигляді відкритих територій з трав’яним покривом в центральній частині села. Зелені насадження загального користування є лише в центральному парку площею 0,6 га.

Незважаючи на розвинуту селитебну зону та близько десятка промислових підприємств на території с. Топорів переважають розпайовані сільськогосподарські землі (табл.2.4, рис. 2.9).

Таблиця 2.4.

Баланс території села Топорів 2019 р.

Тип території Площа, га
Територія в межах населеного пункту, всього: 894,19
ут.ч.: житлової забудови, всього 105,46
садибної 104,98
багатоквартирної 0,48
Громадської забудови 7,37
Виробничої 2,83
Кладовища 5,86
Інженерної інфраструктури 0,07
Транспортної інфраструктури 15,90
у т.ч. вулично-дорожньої мережі 15,90
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього 0,6
у т.ч. загального користування 0,6
Території лісогосподарського призначення 9,87
Водних поверхонь 10,16
Заболочені території 29,09
Сільськогосподарських угідь 706,98

Рис. 2.9. Баланс території с. Топорів 2019 р.

Житлові та культурно-побутові об’єкти впливають на стан атмосферного повітря, внаслідок обігріву приміщень, є водокористувачами та забруднювачами поверхневих вод, внаслідок відсутності каналізації, а також мають основний вклад в накопичення відходів, зокрема ТПВ.

Сільськогосподарські землі, які переважають в структурі території с. Топорів, у зв’язку з розпайованістю використовуються у приватних цілях, й не становлять суттєвого

господарського навантаження.

Промислові підприємства перш за все є забруднювачами атмосферного повітря, в тому числі об’єктами шумового (акустичного) навантаження, водокористувачами, й відповідно забруднювачами водних об’єктів.

Транспортна магістраль зі значним транспортним навантаження проходить лише на сході села і є забруднювачем атмосферного повітря та чинником підвищених рівнів  шуму.

2.3.    Поточний стан навколишнього природного середовища

Для проведення аналізу стану навколишнього природного середовища використано доповіді про стан довкілля, статистичну інформацію, дані моніторингу стану довкілля, а саме: Екологічний паспорт Львівської обл. 2018 р., Регіональну доповідь про навколишнє природне середовище у Львівській обл. 2018 р., Паспорт регіону (Буський р-н), Статистичний збірник «Довкілля Львівської області 2017».

Поточний стан довкілля у с. Топорів та с. Заболото є типовим для Буського району.

Атмосферне повітря

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Львівської області за 2018 рік становили 106,7 тис. т, що менше попереднього року на 2,2%.

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (52 тис. 511 т, або 48,1% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), добування кам’яного та бурого вугілля (36 тис. 599 т, або 33,5% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області).

Рівень забруднення атмосферного повітря у Буському районі, є один з найнижчих в області (табл.. 2.5.), однак має тенденцію до зростання в наступні 5 років, що зумовлено розвитком промислового виробництва у районі загалом, а також в межах території державного планування, зокрема (рис. 2.10). Серед викидів в атмосферне повітря переважають такі забруднюючі речовини як оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксин азоту та діоксин сірки.

Варто зазначити, що на території с. Топорів функціонує близько десяти суб’єктів, що можуть здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, однак дозвіл на викиди має лише Топорівська ЗОШ І–ІІІ ступеня.

Таблиця 2.5.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за окремими населеними пунктами, тис. тонн

Роки 2014 2015 2016 2017 2018
Львівська область 100,204 100,297 103,106 109,107 106,742
Буський район 0,106 0,194 0,238 0,244 0,212

Рис. 2.10. Тенденція викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Буському районі

Основними причинами понаднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: недотримання підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок.

Радіаційне забруднення атмосферного повітря Львівської області у 2018 році досліджувалося на 10 пунктах спостереження (АМСЦ Львів, м. Броди, АМСЦ Дрогобич, м. Кам’янка-Бузька, м. Мостиськ, м. Рава-Руська, м. Славськ, м. Стрий, м. Турка, м. Яворів).

Середньорічне значення фону коливалося в межах 10-12 мкр/год, максимально разовий рівень знаходився в межах 13-15 мкр/год, тоді як природний рівень радіаційного фону становить 25 мкр/год. Таким чином, на всіх досліджуваних пунктах гамма-фон за рік не перевищував природного фону Львівської області.

Водні ресурси

Поверхневі води – один з найбільш забруднених природних об’єктів. На екологічний стан поверхневих вод Львівської області впливають різноманітні фактори, які тісно пов’язані, а саме: забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, неефективна робота каналізаційно-очисних споруд, не винесення в натуру і картографічних матеріалів прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також їх недодержання, насамперед в населених пунктах.

Стан поверхневих водних об’єктів переважно незадовільний. Основними причинами забруднення поверхневих водних об’єктів є:

  • відсутність водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів;
    • скиди у водні об’єкти неочищених або недостатньо очищених промислових і комунальних стічних вод;
  • незадовільний стан каналізаційних мереж, насосних станцій та споруд зливової каналізації.

За результатами заходів державного контролю за станом водних об’єктів не спостерігається істотне покращення якості стічних вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод, незважаючи на спад виробництва та припинення роботи багатьох підприємств. Така ситуація в першу чергу пов’язана з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і несвоєчасним їх ремонтом та реконструкцією через відсутність коштів.

На території документа державного планування протікає річка Пуста, вздовж берегової лінії якої, за даними Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2018 році, лежить лише один населений пункт – село Топорів та яку перетинає один газопровід. Зважаючи на це, можна стверджувати про відносно незначне антропогенне навантаження на даний природний потік, яке водночас підсилює відсутність каналізаційної мережі, й, відповідно, очисних споруд в селі Топорів та селі Заболото.

В даний час в с. Топорів централізованою каналізацією забезпечена лише будівля школи. Каналізаційні стоки йдуть на очисну споруду, яка розташована по вулиці Краківська. Дана очисна споруда підлягає демонтажу.

В садибній житловій забудові відсутня централізована система каналізації. Дощова каналізація на території сіл також відсутня. Поверхневі води по рельєфу відводяться в струмки та меліоративні канави.

На стан поверхневих вод території державного планування будуть впливати також водокористувачі суміжної території, зокрема басейну річки Стир, до якого  належить річка Пуста. Забір води з природних водних об’єктів в 2018 р. в басейні річки Стир збільшився на 0,125 млн. м3 у порівнянні з минулим роком і становить 2,711 млн. м3 . 61 Використання води в басейні збільшилося на 0,048 млн. м3 з 2,479 млн. м3 в 2017 р. до 2,527 млн. м3 у 2018 р. Використання води на сільськогосподарські потреби у порівнянні з минулим роком майже не змінилося і становить 1,023 млн. м3 .

Скид зворотних вод у 2018 році в басейні р. Стир збільшився на 0,044 млн. м3. Відбулося збільшення скиду недостатньо-очищених та без очистки вод на 0,122 млн. м3 у порівнянні з минулим роком. Збільшився обʼєм скинутих нормативно очищених вод на 0,19 млн.м3. Басейн р.Стир найбільше забруднюється комунальними стічними водами міст Лопатин і Радехів.

Земельні ресурси

Щодо стану земельних ресурсів в межах території державного планування – тут варто зазначити, що понад 70% території – сільськогосподарські угіддя, серед яких значну частку займаю сіножаті та пасовища. Проте, в межах с. Топорів та с. Заболото відсутні діючі агрокомпанії відповідно сільськогосподарська діяльність проводиться лише власниками паїв для особистих потреб.

Територія фермерського господарства розташована на північно-західній та південно-східній околицях с. Топорів і представлена складами та недіючим свинокомплексом ТОВ «Барком».

На стан земельних ресурсів значною мірою впливають відходи. Згідно табл.2.6, рис.

2.11. та рис. 2.12, у Буському районі у 2016 році різко знизилася кількість утворених відходів, в тому числі від домогосподарств. Водночас з 2015 року різко зросла кількість

відходів накопичена впродовж експлуатації у місцях видалення.

Таблиця 2.6.

Основні показники поводження з відходами I–IV класів небезпеки (тис. т)

у Буському районі 2014–2018 рр.

Поводження з відходами 2014 2015 2016 2017 2018
Утворилось з урахуванням обсягів відходів, зібраних підприємствами від домогосподарств 68 311 77 864 3 367 9 518 5 063
Отримано зі сторони 242 236 10 362 4 996 23 631
Утилізовано 0
Спалено 44 61 294 102 42
Передано на сторону 67 555 76 932 1 983 1 680 2 467
Видалено у спеціально відведені місця та об`єкти 913 1 016 11 312 12 688 19 689
Видалено у місця неорганізованого зберігання
Накопичено протягом експлуатації, у місцях видалення відходів 5 433 6 449 17 761 30 418 50 107

Рис. 2.11. Кількість утворених відходів у Буському районі у 2014–2018 рр.

Рис. 2.12. Кількість накопичених впродовж експлуатації у місцях видалення відходів у

Буському районі у 2014–2018 рр.

Щодо території державного планування, в с. Топорів та с. Заболото існує планово-регулярна система очистки сільської забудови. Збором та утилізацією твердих побутових відходів в с.Топорів займається ТзОВ «Екосервісгруп плюс». Тверді побутові відходи не знешкоджуються на присадибних ділянках.

Утилізація твердих побутових відходів ближніх населених пунктів проводиться на діючій полігон ТПВ м. Буськ, який знаходиться в с. Вербляни на відстані 20 км від с. Топорів.

Однак, варто зазначити, що у 2018 році моніторингових досліджень ґрунтів у місцях розташування відходів у Буському районі не проводилося.

Біорізноманіття

Щодо стану рослинного та тваринного світу, а також збереження біорізноманіття, то одним із найдієвіших методів збереження генофонду живої природи, унікальних природних екосистем, ландшафтів є метод заповідання. Результати екологічних досліджень свідчать, що заповідні екосистеми виконують важливу функцію міграції видів флори й фауни у прилеглі напівокультурені та окультурені ландшафти. Таким чином вони збагачують їх біологічне різноманіття і тим самим підтримують екологічну стабільність.

В межах території державного планування відсутні об’єкти природно-заповідного фонду. Природні та озеленені ландшафти збереглися лише в межах ландшафтно-рекреаційної та озелененої зони (0,6 га), території лісогосподарського призначення (9,87 га) та на заболоченій території (29,09 га).

Прогнозні зміни стану довкілля та здоров’я населення, якщо документ державного планування не буде затверджено

У випадку незатвердження ДДП позитивних змін стану довкілля та здоров’я населення не передбачаються. Оскільки у населених пунктах наявний ряд проблем (відсутність централізованого водопостачання та водовідведення, очисних споруд), можна зробити висновок, що незатвердження ДДП навпаки призведе до погіршення стану довкілля та здоров’я населення. Генеральним планом передбачені заходи, які сприятимуть зменшенню негативного впливу на стан довкілля, зокрема забезпечення населення якісною питною водою, облаштування системи дощової та господарсько-побутової каналізації, очисних споруд.

3.        Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

  • Аналіз проектованих змін на території державного планування

У зв’язку з вигідним географічним розташуванням села (поблизу автомагістралі), наявністю місць праці в м. Буськ, тенденцій позитивного сальдо міграції населення (збільшення мешканців села), збільшення населення в селі с.Топорів на проектованих житлових територіях через брак таких територій в м. Буськ, необхідність забезпечення учасників АТО земельними ділянками, генеральним планом враховано ймовірність суттєвого збільшення населення шляхом механічного приросту, станом на 2039 р. – 1750 осіб, що на 387 особи більше, порівняно з 2019 роком.

Тому до проектованих змін на території документа державного планування найперше належить зміна площі території з 894,19 га до 1173,92 га. Територія с. Топорів (855, 94 га) збільшиться за рахунок приєднання с. Заболото (38,25 га), а також земель як резервного фонду, так і земель іншого сільськогосподарського та комунального призначення, загальною площею 279,73 га.

Таке рішення обґрунтоване наступним:

  • ділянки під перспективний розвиток села є придатними під забудову без попередньої інженерної підготовки і на які не впливають планувальні обмеження;
  • розвиток малого підприємництва створює можливості та умови комфортного проживання в селі;
  • визначення майбутніх потреб переважних напрямів використання території;
  • визначення територій, що мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.

Таким чином, в межах території, охопленої генеральним планом, можливе розміщення житлової, виробничо-комерційної зони, зони інженерної інфраструктури, зон громадських та спортивних споруд.

Також проектом генерального плану передбачається:

  • сформувати на базі будівель колишнього господарського двору виробничу зону села і з підприємств ІV категорії шкідливості з СЗЗ 100 м та V категорії шкідливості з СЗЗ 50 м;
  • в північно-західній частині села та південній частині села господарські двори змінити цільове призначення будівель на виробничі будівлі IV класу шкідливості, що дає змогу зменшити СЗЗ до 100 м;
  • відвести територію для АЗС, СТО, придорожнього сервісу;
  • централізована система водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби села Топорів з введенням водопроводу в кожну  будівлю. Об’єми води на господарсько-питне водопостачання с. Топорів прийнято згідно з ДБН Б.2.2-12:2019. Розрахункові максимальні добові витрати води на господарсько-питні потреби села складають 500,5 м3/ добу.

Джерелом водопостачання приймаються підземні води, що містяться в зоні антропогенних алювіальних покладах. Забір води буде здійснюватись шістьма проектованими свердловинами глибиною 20-30 м з дотриманням санітарно-захисної

зони – 30 м. Територія водозабірних споруд обгороджена, спланована та засаджена зеленими насадженнями.

Містобудівною документацією передбачається подача води до споруд водопідготовлення. Після очищення та знезараження вода подається у кільцеву мережу водопроводу с. Топорів. Водопостачання на виробничі потреби підприємств здійснюється окремими системами водопроводу з застосуванням водозберігаючих технологій;

  • централізована мережа каналізації з відведенням стоків до проектованих очисних споруд села. Розрахункові витрати стічних вод від села складають 500,5 м3/добу. Господарсько-побутові стоки від басейнів каналізування самопливними мережами надходять до проектованих очисних споруд. Після очищення та знезараження стоків, очищену воду скидають в став. Після ставу вода попадає в річку Пуста. Для існуючої садибної забудови, централізоване каналізування якої неможливе, через відсутність місця для розташування споруд системи централізованої господарсько-побутової каналізації, передбачається встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці, які складаються з септиків, або установок глибокого біологічного очищення типу «BіClere»,

«Mіroclar», «BIOTAL» та фільтруючих колодязів. Добова кількість стоків від одного садибного житлового будинку становить – 0,7 м3. Відповідно до Додатку №12 ДСП №173 від 19.06.96 (п.1) санітарно-захисна зона очисних споруд повної біологічної очистки повинна становити 200 м, враховуючи відсутність мулових майданчиків зона зменшується до 140 м. Утилізація технологічних відходів з КОС здійснюватиметься на перший етап на існуючий полігон м. Буськ;

  • очищати промислові стоки, та поверхневі стоки з територій промпідприємств безпосередньо на їхній території. Очищення промислових та поверхневих (з території промпідприємств) стоків передбачається на власних (об’єктних) очисних спорудах, дезінфікувати гіпохлорид-натрієм і повертати технічними водопроводами на промислово-виробничі потреби;
  • відвід дощових стічних вод пропонується здійснювати по водовідвідних канавах села Топорів з організацією відстійників в понижених частинах села та з подальшим відведенням стоків в канави. Перед випуском поверхневі стоки передбачається очищати на очисних спорудах для поверхневого стоку у вигляді земляних відстійників з бензомаслоуловлювачами;
  • встановлення контейнерів для роздільного збору ТПВ та вивезення їх спеціалізованими організаціями на підставі договорів;
  • закриття існуючих кладовищ з подальшим зменшенням СЗЗ до 100 м та проектування нового у південній частині села з СЗЗ 300 м;
  • розширення території рекреаційного призначення.

Згідно генерального плану в балансі території с. Топорів відбудуться такі основні зміни (табл. 3.1., рис.3.1.): збільшення площі житлової, громадської забудови, виробничої території, кладовищ, інженерної та транспортної інфраструктури, ландшафтно-рекреаційної та озелененої території, а також території лісогосподарського призначення та водних поверхонь. Новий генеральний план виокремлює території для об’єктів обслуговування та зелених насаджень спецпризначення, а також зменшує площі сільськогосподарських угідь.

Таблиця 3.1

Баланс території села Топорів

    Функціональне призначення території Існуючий стан (2019 рік) Розрахунковий термін (2039 рік)
Територія в межах населеного пункту, всього: 894,19 1173,92
ут.ч.: житлової забудови, всього 105,46 289,23
садибної 104,98 288,78
багатоквартирної 0,48 0,45
Громадської забудови 7,37 17,55
Виробничої 2,83 35,25
Кладовища 5,86 10,33
Інженерної інфраструктури 0,07 1,31
Транспортної інфраструктури 15,90 110,57
у т.ч. вулично-дорожньої мережі 15,90 109,68
Об’єктів обслуговування 2,95
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої території, всього 0,6 28,00
у т.ч. загального користування 0,6 9,28
Зелені насадження спецпризначення 47,91
Території лісогосподарського призначення 9,87 14,42
Водних поверхонь 10,16 13,07
Заболочені території 29,09 29,09
Сільськогосподарських угідь 706,98 574,24

Рис. 3.1. Баланс території с. Топорів на розрахунковий термін (2039 р.)

При розробці ГП території с. Топорів були враховані планувальні обмеження, зокрема

території технічних коридорів, ліній електропередачі та території виробничих підприємств та їх нормативних зон санітарної охорони, а також  зон, спричинених різними інженерно-геологічними, гідрогеологічними, меліоративними та іншими умовами. Згідно ДСП № 173 від існуючих об’єктів встановлюються наступні планувальні обмеження:

  • санітарно-захисна зона – 50 і 100 м від виробничих зон;
  • санітарно-захисна зона – 100 і 300 м від кладовищ;
  • санітарно-захисна зона – 1000 м від скотомогильника, який знаходиться за межами населеного пункту;
  • санітарно-захисна зона – 500 м від не діючого свинокомплексу по відгодівлі свиней, який передбачається під виробництво IV класу шкідливості
  • охоронні зони від ліній електропередач 10кВ – 10м; 35кВ – 15м; 220кВ – 25м;
  • прибережна захисна смуга річки Пуста – 25 м та меліоративних канав – 5 м.

3.2.           Потенційний вплив проектованих рішень на стан довкілля

Потенційний вплив планованої діяльності в межах села Топорів Буського району Львівської області зазначено в табл. 3.2., де проаналізовано прояви негативного впливу на такі компоненти довкілля як атмосферне повітря, водні ресурси, геологічне середовище та земельні ресурси, відходи, біологічне та ландшафтне різноманіття, а  також здоров’я населення.

Таблиця 3.2.

Оцінка ризиків реалізації ДДП с. Топорів для довкілля

    Чи може реалізація документу ДДП спричинити Негативний вплив Чи    передбачені заходи для покращення екологічної складової
    Так     Ймовірно     Ні
Атмосферне повітря
Збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел   +   +
Збільшення викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел +     +
Погіршення якості повітря   +   +
Поява джерел неприємних запахів     +  
Збільшення шумового (акустичного) навантаження   +   +
Водні ресурси
Збільшення       обсягів поверхневі води скидів у +     +
Збільшення      кількості водопостачання вод для +     +
Збільшення         навантаження        на каналізаційні системи +     +

Таблиця 3.2. (продовження)

    Чи може реалізація документу ДДП спричинити Негативний вплив Чи    передбачені заходи для покращення екологічної складової
    Так     Ймовірно     Ні
Розвиток небезпечних гідрологічних процесів      і      явищ      (підтоплення, паводки)       +  
Порушення   гідрологічного   режиму водних об’єктів     +  
Зміни обсягів підземних вод   +   +
Геологічне середовище та земельні ресурси
Розвиток    небезпечних    геологічних процесів (карст, зсуви, селі)     +  
Трансформація рельєфу території     +  
Зміни структури земельного фонду +      
Порушення ґрунтового шару +     +
Збільшення ерозії ґрунтів     +  
Відходи
Збільшення    кількості    утворюваних ТПВ +     +
Збільшення    кількості    утворюваних промислових відходів   +    
Збільшення      обсягів      накопичення відходів     +  
Будівництво об’єктів поводження з відходами     +  
Біологічне та ландшафтне різноманіття
Зміни у чисельності видів рослин та тварин +      
Негативний вплив на зелені зони     +  
Збільшення площі ріллі     +  
Населення
Появу загроз для здоров’я населення     +  
Зменшення кількості та якості місць для рекреації     +  

4.        Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

До основних екологічних проблем й ризиків впливу на здоров’я населення на території сіл Топорів та Заболото, територія яких є об’єктом документа державного планування належить забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, проблема поводження з відходами, зниження біорізноманіття та зміни стану здоров’я населення.

На стан атмосферного повітря на території документа державного планування впливають викиди автотранспорту, кількість яких підвищується внаслідок  незадовільного стану вулично-дорожньої мережі. Також на повітряний простір сіл мають вплив виробничі та сільськогосподарські підприємства, що проводять свою діяльність в с. Топорів.

Однак, генеральним планом населеного пункту передбачається ряд заходів, які сприятимуть зменшенню викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря передусім автомобільним транспортом.

На водні ресурси, зокрема р. Пуста, основними джерелами впливу є каналізаційні стоки, що формуються в домогосподарствах, культурно-побутових та промислових об’єктах, а також стоки дощової каналізації. Села неповністю охоплені централізованим водопостачанням та водовідведенням. Централізована каналізація присутня лише в будівлі школи, а очисні споруди цієї каналізації підлягають демонтажу. Таким чином, водні ресурси в с. Топорів та с. Заболото забруднюються неочищеними господарсько-побутовими, промисловими, а також дощовим стоками.

Внаслідок реалізації ДДП село Топорів буде забезпечене централізованим водопостачанням та водовідведенням, що сприятиме зменшенню негативного впливу на водні об’єкти.

Екологічні проблеми, пов’язані з нераціональним використанням земельних ресурсів та ґрунтів зумовлені розташуванням кладовищ поблизу території житлової садибної забудови та особистих селянських господарств. Це призводить до біологічного забруднення ґрунтового покриву та міграції хімічних речовин у індивідуальні шахтні колодязі.

Крім того, важливо зазначити, що за межами села в його північно-західній околиці розташована територія не діючого на даний час свинокомплексу, а також скотомогильник, що створює додаткове біологічне та хімічне забруднення ґрунтів поблизу с. Топорів.

Проте, для зменшення негативного впливу на земельні ресурси, проектом передбачено закриття існуючих кладовищ зі зменшенням СЗЗ до 100 м, й проектування нового – у південній частині села з СЗЗ 300 м.

Ще однією із екологічних проблем населеного пункту с. Топорів є проблема відходів. В селах відсутній роздільний збір ТПВ через низьку екологічну культуру та, відповідно, відсутність адміністративних рішень.

Однак, документацією пропонується передбачити окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу, металевих банок і харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче сміттєзвалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на

спеціалізованих підприємствах.

На території с. Топорів незначна частка природних ландшафтів, що призводить до зменшення біорізноманіття. В балансі території переважають сільськогосподарські землі, що призводить до втрати екологічної рівноваги.

Проте новий генеральний план передбачає збільшення ландшафтно-рекреаційної та озелененої території та території зелених насаджень спецпризначення та лісогосподарського призначення. Це призведе до збільшення частки природних ландшафтів, покращення екологічної рівноваги, а також збільшення місць для рекреації населення.

Основним чинником ризику негативного впливу на здоров’я населення в межах планованої території є відсутність централізованого водопостачання та доступу населення до якісної питної води. Жителі с. Топорів та с. Заболото, крім центральної частини села, користуються 362 індивідуальними шахтними колодязями, які розташовані на садибних ділянках. Водночас управління Держпроспоживслужби у Львівській області не проводило дослідження питної води з джерел децентралізованого водопостачання.

Вирішення даних проблем відбуватиметься за рахунок забезпечення населення с.

Топорів централізованим водопостачанням та водовідведенням.

При дотриманні вимог нормативно-правових документів, проведенні заходів щодо зменшення негативних наслідків та проведення моніторингу стану довкілля – негативний вплив на довкілля та здоров’я населення не передбачається. Обов’язковим є дотримання меж санітарно-захисної зони від об’єктів.

  • 5.               Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

На всіх етапах реалізації ДДП, та при розробці робочого проекту та планової діяльності необхідно дотримуватись норм і правил охорони навколишнього природного середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря» інших нормативних актів.

Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань:

  • пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
    • виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров’я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
    • планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу;
    • узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту генерального плану населеного пункту;
    • забезпечення загальної доступності матеріалів планованої території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
    • надання інформації у звіті про СЕО щодо впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;
    • компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
    • поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
    • використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об’єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля.

Таблиця 5.1

Зобов’язання у сфері охорони довкілля встановлені на міжнародному рівні, відповідно до багатосторонніх угод з міжнародними організаціями (Програма ООН з

навколишнього середовища, Європейська екологічна агенція, Глобальний Екологічний Фонд)

  Цілі екологічної політики Врахування в проекті ДДП   Примітка
так Частко во ні
Охорона біологічного різноманіття +      
    Охорона       транскордонних       водотоків       і міжнародних озер         + На території ДДП відсутні транскордонні водотоки і міжнародні озера
Охорона озонового шару +      
Зміна клімату +      
Охорона атмосферного повітря +      
Поводження з відходами +      

Таблиця 5.2

Зобов’язання у сфері охорони довкілля встановлені на державному рівні, відповідно до Закону України «Про Основні засади (стратегія) державної

екологічної політики України на період до 2030 року»

    Цілі екологічної політики Врахування в проекті ДДП     Примітка
  так част ков о   ні
Збільшення     частки     відновлювальних     джерел енергії     +  
Доступ населення до покращених умов санітарії +      
Зменшення скидів забруднених стічних вод у водні басейни +      
Збільшення кількості вод з добрим екологічним станом +      
  Зменшення частки відходів, що захоронюються       + Захоронення відходів не передбачається ГП
  Зменшення     обсягів     використання                         первинної сировини     +   З рахунок повторного використання технічної води
  Збільшення площі земель ПЗФ       + На території ГП територій ПЗФ немає
Збільшення лісистості території +      
Збільшення    площі   сільськогосподарських   угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ)       + ГП передбачає зменшення площі с/г угідь
      Зменшення викидів парникових газів         +   Застосування енергозберігаюч е технологій, покращення стану дорожнього покриття
Зменшення    викидів   забруднюючих   речовин   у атмосферне повітря від стаціонарних джерел     +  
Зменшення    викидів   забруднюючих   речовин   у атмосферне повітря від пересувних джерел +      

Таблиця 5.3

Зобов’язання у сфері охорони довкілля встановлені на обласному рівні, відповідно до Програми охорони навколишнього природного середовища

Львівської області на 2016 – 2020 роки

    Цілі екологічної політики Врахування в проекті ДДП     Примітка
  так част ков о   ні
Будівництво, реконструкція чи ремонт споруд для очищення     стічних      вод,     системи      роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них.   +      
Проведення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок; благоустрій водойм.   +      
Будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів, здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових і побутових відходів.   +      
Рекультивація    порушених    земель     і     територій полігонів          твердих          побутових                          відходів (сміттєзвалищ).       + Такі землі відсутні на території ГП
Проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь та    інших    об’єктів,    будівництво (реконструкція) гідротехнічних,                        берегоукріплювальних,   +      
протизсувних, протиобвальних споруд.        
Реалізація    заходів    із    розвитку    та    розширення територій природно-заповідного фонду.     +  
Проведення заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду.       На території ГП територій ПЗФ немає
Здійснення заходів, пов’язаних із відтворенням та охороною біологічних ресурсів. +      
Організація            моніторингу           навколишнього природного   середовища,    створення   системи    та банку екологічної інформації.   +      
Організація і здійснення робіт з екологічної освіти, проведення науково-практичних конференцій і семінарів та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики.     +      
Забезпечення                 участі                 міжнародних природоохоронних організацій із залученням коштів міжнародної технічної допомоги та іноземних інвестицій.       + На території ГП територій ПЗФ немає

Таблиця 5.4

Зобов’язання у сфері охорони довкілля встановлені на районному рівні, відповідно до «Стратегії розвитку Буського району на 2017- 2020 роки»

    Цілі екологічної політики Врахування в проекті ДДП     Примітка
  так част ков о   ні
Удосконалити      систему      охорони                              природного середовища та підтримки екологічних територій та екосистем   +      
Вдосконалити систему моніторингу промислового та транспортного забруднення, а також запровадити програми санації довкілля   +      
Надавати підтримку підприємствам у впровадженні програм зменшення викидів у навколишнє середовище         + Враховуючи обмежені фінансові можливості сільської ради
Стимулювати   заходи,    спрямовані    на    розробку, експлуатацію та збереження джерел питних вод +      
Здійснювати охорону та раціональне використання водних ресурсів району +      
Забезпечити охорону атмосферного повітря +      
Забезпечити охорону і раціональне використання земель +      
Охороняти і раціонально використовувати природні рослинні ресурси +      
Раціонально зберігати й використовувати відходи виробництва та побутові відходи, привести у відповідність до санітарних вимог сміттєзвалища, облаштувати сільські сміттєзвалища, домогтися повної ліквідації самовільних несанкціонованих сміттєзвалищ     +      
Здійснювати     заходи     з      енергозбереження     та використання відновлювальних джерел енергії +      

6.        Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом проекту на екосистему (забруднення атмосфери при проведенні будівельних і бурових робіт, експлуатації об’єктів продуктами згорання природного газу) і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (можливе збільшення бронхолегеневих захворювань серед населення).

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови.

Кумулятивні ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які впливають одночасно протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись, підсумовуючись можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів відбувається в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують її можливість їх асиміляції або трансформації. Їх також визначають як ймовірність можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі є незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

Короткостроковий вплив – впродовж 1 року. Середньостроковий вплив – 3–5 років.

Довгостроковий вплив – 10–15 років, що продовжується на 50–100 років.

Постійний вплив, який супроводжуватиме проект протягом всього терміну його життєвого циклу.

Тимчасовий, що впливає на навколишнє середовище незначний період.

Негативний вплив проявляється у порушенні екологічної рівноваги через забруднення компонентів довкілля, що призводить до деградації екосистем й веде до погіршення здоров’я людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, хімічне і біологічне забруднення повітря, води, ґрунтів, шум, антропогенні зміна клімату та зміна екосистем є одними з чинників, які безпосередньо впливають на стан здоров’я людини.

Загалом реалізація проекту державного планування в с. Топорів матиме такі  основні наслідки (табл. 6.1)

Таблиця 6.1.

Види впливу, пов’язані із проектом ДДП на території с. Топорів на компоненти

довкілля

Компонент довкілля Джерела впливу Види впливу, пов’язані із проектом ДДП
Атмосферне повітря Автотранспорт та викиди від промислових об’єктів Викиди забруднюючих речовин автотранспортом, виробничими та сільськогосподарськими підприємствами в атмосферу
Водні ресурси Очисні споруди Скиди очищених стічних вод став, а далі р. Пуста
Земельні ресурси, ґрунти Кладовища, сільськогосподарські підприємства Біологічне забруднення ґрунтів внаслідок діяльності кладовищ та сільськогосподарських тваринницьких підприємств
Поводження з відходами Збільшення чисельності населення, що продукує ТПВ Зменшення навантаження на існуюче сміттєзвалище шляхом сортування ТПВ
Біорізноманіття   Збільшення кількості зелених насаджень загального користування та спецпризначення
Здоров’я населення Централізоване водопостачання Покращення стану здоров’я населення

7.                Заходи,    що    передбачаються   вжити   для    запобігання,    зменшення    та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

В процесі проведення СЕО були виявлені головні екологічні проблеми, визначені ймовірні наслідки від реалізації планових рішень ДДП та сформовані цілі охорони довкілля.

Для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних впливів передбачається реалізувати наступні заходи.

Таблиця 7.1

Основні заходи, які передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Сфери охорони довкілля Заходи для покращення стану довкілля
Атмосферне  повітря та шумове (акустичне) навантаження Заборона руху транзитного великогабаритного транспорту через територію села. Капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Озеленення території села 1. Впровадження технологій, спрямованих на зменшення забруднення атмосферного повітря, особливо на підприємствах, в СЗЗ яких потрапляє житлова та громадська забудова; політика енергозбереження. Розміщення житлової та громадської забудови поза межами зон, де перевищені допустимі рівні шуму
Водні ресурси Будівництво очисних споруд для господарсько-побутових та поверхневих стоків 2. Облаштування систем виробничої 3 та дощової каналізації 4. Вертикальне планування території для відведення поверхневого стоку 5. Впорядкування прибережних смуг існуючих водних об’єктів 6.
Земельні ресурси Закриття кладовищ, що знаходяться поруч з житловою забудовою з метою поступового зменшення їх СЗЗ до 100 м 7. Вдосконалення санітарної очистки села Каналізування всієї забудови 2.
Поводження з відходами Забезпечення роздільного збору відходів населених пунктів 8. Утилізація відходів спеціалізованими організаціями 9.
Біорізноманіття Озеленення території 1.
Здоров’я населення Моніторинг стану здоров’я населення. Впровадження технологій, спрямованих на зменшення забруднення атмосферного повітря. Забезпечення населення якісною питною водою 10. Облаштування нових рекреаційних зон 11.

Примітки:

1 – Система озеленення села Топорів складається з озелененої території громадського центру, локальних озеленених територій в структурі проектованих кварталів.

Нормативна площа зелених насаджень загального користування, згідно ДБН Б.2.2-12:2019, складає 12м²/ос.

При формуванні озеленення громадського центру, при створенні локальних зелених територій села рекомендуються породи дерев, характерні для даної зони – клен, липа, бук, дуб, горіх грецький. Також пропонується широко використовувати фруктові дерева, при цьому врахувати п. 6.3 Державний санітарних правил планування та забудови населених пунктів.

Особливу увагу звернути на озеленення санітарно-захисних зон підприємств V класу шкідливості та кладовищ, в межі яких потрапляє житлова та громадська забудова в центральній частині с. Топорів.

2 – Згідно з завданням на проектування, при забудові села Топорів передбачається централізована мережа каналізації з відведенням стоків до проектованих очисних споруд села.

Розрахункові витрати стічних вод від села складають 500,5 м3/добу.

Містобудівною документацією передбачається очищення побутових стоків на проектованих очисних спорудах, що розташовані в найнижчій точці села Топорів біля річки Пуста.

Враховуючи особливості рельєфу на території села Топорів, для якого розробляється містобудівна документація, передбачено 1 басейн каналізування.

Господарсько-побутові стоки від басейнів каналізування самопливними мережами надходять до проектованих очисних споруд. Після очищення та знезараження стоків, очищену воду скидають в став. Після ставу вода попадає в річку Пуста.

Для існуючої садибної забудови, централізоване каналізування якої неможливе, через відсутність місця для розташування споруд системи централізованої господарсько-побутової каналізації, передбачається встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці, які складаються з септиків, або установок глибокого біологічного очищення типу «BіClere», «Mіroclar», «BIOTAL» та фільтруючих колодязів.

Добова кількість стоків від одного садибного житлового будинку становить – 0,7 м3.

Розміщення локальних очисних споруд на кожній ділянці, вирішується на подальшій стадії проектування (стадія «Проект» і «Робоча документація»).

3 – Даним генеральним планом пропонується очищати промислові та поверхневі стоки з територій промпідприємств безпосередньо на їхній території. Відпрацьовані промислові стоки, в тому числі поверхневі, після очистки на місцевих очисних спорудах глибокої очистки та доочистки можливо використовувати знову, зокрема:

  • для технологічних потреб;
  • для технічних потреб;
  • для миття спецавтомобілів, а також легкових автомобілів загального вжитку;
  • для систем опалення (водяного/парового) як для промпідприємств, так і для громадської та житлової забудови;
  • для поливу території, зелених насаджень;
  • для потреб на пожежогасіння, в тому числі пожежного запасу вод.

Відпрацьовані технічні і технологічні води необхідно очищати та доочищати, після чого скидати в резервну водойму на території виробництва. Даним проектом пропонується воду дезінфікувати і подавати в систему зворотного водопостачання для вище перелічених потреб.

Очищення промислових та поверхневих (з території промпідприємств) стоків передбачається на власних (об’єктних) очисних спорудах, дезінфікувати гіпохлорид-натрієм і повертати технічними водопроводами на промислово-виробничі потреби та ін.

Очистка стоків приймається на спорудах штучної глибокої біологічної очистки та доочистки.

Місце розташування проектованих каналізаційних очисних споруд під час паводків не затоплюється.

З метою правильної експлуатації – ділянка очисних споруд потребує благоустрою: територія озеленюється, огороджується по периметру, майданчик планується з організованим відводом поверхневих вод.

Місце випуску очищених і доочищених відпрацьованих вод укріплюється, засаджується зеленим насаджень (рекомендовано береги засаджувати дерном, а по периметру вербою). Випуск очищених і доочищених стоків приймається розсіяним.

Існуюча санітарно-захисна зона від КОС (нормативна) відповідності до Додатку

№12 ДСП №173 від 19.06.96 (п.1) складає 200 м., враховуючи відсутність мулових майданчиків зона зменшується до 140 м.

Проектована територія КОС становить 0,5 га, для забезпечення якісного очищення відпрацьованих стоків у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2019.

Утилізація технологічних відходів з КОС здійснюватиметься на перший етап на існуючий полігон м. Буськ.

4 – На проектний період відвід поверхневих вод пропонується здійснювати по водовідвідних канавах села Топорів з організацією відстійників в понижених частинах села та з подальшим відведенням стоків в канави. Перед випуском поверхневі стоки передбачається очищати на очисних спорудах для поверхневого стоку у вигляді земляних відстійників з бензомаслоуловлювачами.

5 – Для приведення території населеного пункту у стан задовільний для забудови і для впорядкування території передбачається виконати такі інженерні заходи, як вертикальне планування з організацією поверхневих стоків, влаштування дренажів на ділянках проектованої забудови.

На ділянках, які характеризуються високим рівнем стояння ґрунтових вод або відсутністю мінімальних ухилів, потрібних для водовідведення, пропонується підсипка територій.

6 – З метою покращення санітарно-гігієнічних умов для проживання, а також, запобігання можливому підтопленню, пропонується провести регулювання меліоративних канав розчистити на окремих ділянках їх русло. Передбачається також укріплення берегів річки та планування її прибережно-захисної смуги таким чином, щоб унеможливити потрапляння забруднюючих речовин чи ґрунтових зсувів у русло річки.

В 2017 році на території Топорівської сільської ради за екологічні кошти обласного бюджету та кошти місцевого бюджету проведені Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану приток річки Пустої, які планується продовжувати.

7 – Закриття діючого кладовища зумовлено тим, що у його СЗЗ потрапляє територія існуючої житлової садибної забудови, що є порушенням Державних санітарних правил N 379/1404. З метою зменшення СЗЗ пропонується закриття існуючого кладовища. В той же час з метою зменшення негативного впливу віл даного об’єкту рекомендується нові об’єкти житлових і громадських будівель споруджувати за межами СЗЗ. При виборі території для розміщення нового кладовища були розглянуті ділянки з урахуванням можливості облаштування нормативної СЗЗ.

8 – На території с. Топорів передбачаються місця встановлення окремих контейнерів для скла, пластмаси, паперу, металевих банок і харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах.

На першу чергу будівництва і розрахунковий період, для періодичного вивезення відходів передбачається 1 сміттєвоз на 3 доби (ДБН Б.2.4-1-94, п. 9,52; 9,54). При нормі сухих відходів – 0,50 т на 1-го мешканця за рік, загальна кількість сміття становитиме 875 т/рік.

9 – Вивезення ТПВ спеціалізованими організаціями на підставі договорів.

10 – Містобудівна документація передбачає централізовану систему водопостачання на господарсько-питні та протипожежні потреби села Топорів з введенням водопроводу в кожну будівлю. Подача води відбуватиметься з нових артезіанських свердловин після очищення та знезараження вода подається у кільцеву мережу водопроводу с. Топорів. Джерелом водопостачання приймаються підземні води, розкриті підземними водами, що містяться в зоні антропогенних алювіальних покладах. Забір води буде здійснюватись шістьма проектованими свердловинами глибиною 20-30 м з дотриманням санітарно-захисної зони, яка буде обгороджена, спланована та засаджена зеленими насадженнями.

Перед бурінням свердловин для господарсько-питного водопостачання рекомендується провести гідрогеологічні вишукування території та отримати природоохоронну документацію.

11 – Згідно ГП рекреаційна зона передбачена у центральній частині села. Дана територія потрапляє в ІІ та ІІІ пояс зони санітарної охорони свердловин. При облаштуванні рекреаційної зони необхідно врахувати Постанову КМУ від 18  грудня 1998 р. N 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів».

Для покращення стану навколишнього середовища, в тому числі с. Топорів пропонуємо проведення еко-освітніх заходів та акцій для підвищення екологічної свідомості місцевого населення.

8.         Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення

  • Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися

Альтернатива «Нульовий сценарій». Відмова від реалізації ДДП.

Наслідки від реалізації: ускладнення подальшого сталого розвитку населеного пункту; унеможливлення залучення інвестицій; погіршення екологічної ситуації в населеному пункті; неефективне використання соціально-економічних, природних та земельних ресурсів.

Територіальна альтернатива 1. У початковому варіанті плануванні території у центральній частині села було прийнято рішення відвести території поблизу проектованих водозабірних свердловин для розміщення СЕС. Проте під час проведення процедури СЕО отримано зауваження від гр. Чучмана І. П. щодо облаштування СЕС та прийнято рішення відвести цю ділянку для розміщення рекреаційної зони, що у свою чергу збільшує площу території для відпочинку жителів населеного пункту.

Оскільки забезпечення централізованим водопостачанням усієї існуючої садибної забудови неможливе через відсутність місця для розташування споруд системи централізованої господарсько-побутової каналізації, розглянуто технічні альтернативи, якими передбачається встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці.

Технічна альтернатива 1. Встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці, які складаються з септиків, або установок глибокого біологічного очищення типу

«BіClere», «Mіroclar», «BIOTAL» та фільтруючих колодязів.

Наслідки від реалізації. Підвищення благоустрою території ДДП; покращення санітарно-гігієнічних умов; запобігання погіршенню якості підземних вод.

Можливі негативні наслідки: затрати на очисні установки.

Технічна альтернатива 2. Відведення господарсько-побутових стічних вод у водонепроникні вигрібні ями, з подальшим вивезенням стоків асенізаційними машинами на каналізаційні очисні споруди.

Наслідки від реалізації. Підвищення благоустрою території ДДП; покращення санітарно-гігієнічних умов; запобігання погіршенню якості підземних вод внаслідок інфільтрації стічних вод шляхом влаштування водонепроникної каналізаційної системи та вигрібної ями.

Можливі негативні наслідки: незначне підвищення навантаження на каналізаційні очисні споруди.

При розгляді варіантів забезпечення водовідведення існуючої садибної забудови, яку неможливо підключити до централізованої каналізаційної мережі прийнято рішення реалізації технічної альтернативи 1– встановлення локальних очисних споруд на кожній ділянці, які складаються з септиків, або установок глибокого біологічного очищення типу

«BіClere», «Mіroclar», «BIOTAL» та фільтруючих колодязів, що є найбільш оптимальним рішенням для громади с. Топорів.

8.2.             Опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка та ускладнення

При розробленні звіту про СЕО:

  • проаналізовано стан навколишнього середовища та здоров’я населення на території планованої діяльності;
  • оцінено можливі наслідки для довкілля та здоров’я населення від реалізації

ДДП;

  • враховано природні умови с. Топорів Буського району Львівської області.
  • з метою врахування зауважень та пропозицій громадян щодо наміру реалізації

ДДП оприлюднено заяву про визначення обсягу СЕО у ЗМІ;

  • враховано зауваження і пропозиції до ДДП від департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації;
    • запропоновано заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.

При підготовці Звіту про СЕО були виявлені наступні труднощі:

  • обмежені фінансові можливості бюджету для проведення додаткових гідрогеологічних досліджень щодо розміщення свердловин для централізованого водопостачання;
    • відсутність у відкритому доступі даних щодо обсягу впливу на стан довкілля промислових об’єктів;
    • відсутність методик, які дозволяють здійснювати довгострокові прогнози впливу планованої діяльності на довкілля.

Під час проведення стратегічної екологічної оцінки застосовувалися такі аналітичні методи:

  • цільовий аналіз, що включає формування блоку цілей охорони довкілля, в тому числі здоров’я населення, і відповідних їм цільових показників і подальший аналіз всіх елементів проекту ДДП на відповідність цим цілям;
    • аналіз тенденцій, як один з найбільш важливих аспектів стратегічної оцінки, дає можливість інтерпретації змін екологічного навантаження, а також змін стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, з плином часу. Аналіз тенденцій сприяє виявленню та представленню найважливіших зв’язків між впливами на довкілля та відповідними змінами стану довкілля, які можуть проявлятися з певною затримкою. Крім того, аналіз тенденцій може використовуватися для прогнозу майбутніх впливів на довкілля.

9.             Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Екологічні програми, розроблені на міжнародному, державному та регіональному рівнях, що стосуються ДДП включають комплекс заходів, передбачених для здійснення моніторингу та покращення стану довкілля, в тому числі – здоров’я населення на території генерального плану.

Однак, рекомендуємо також комплекс заходів для моніторингу наслідків реалізації ДДП для довкілля, який необхідно проводити безпосередньо на території ДДП.

Такий моніторинг повинен враховувати основні екологічні індикатори, зокрема ті, що реально відслідковувати в процесі здійснення природоохоронної діяльності в межах території ДДП та наведені в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1.

Екологічні індикатори для моніторингу виконання ДДП

Параметр,                 що підлягає моніторингу Періо дичні сть Установа,                  що проводить моніторинг Індикатори результативності
Атмосферне повітря
Обсяг                   викидів забруднюючих                            речовин від стаціонарних джерел 1    раз на рік Підприємства,                                     що здійснюють    викиди     в атмосферне повітря Відповідність                          встановленим ГДК хімічних і речовин в повітрі населених пунктів
Водні ресурси
Обсяг забору води 1    раз на рік Спеціалізоване підприємство,             яке здійснюватиме централізоване водопостачання      (після реалізації) Відповідність Б.2.2-12:2019 ДБН
Обсяг скинутих вод у природні водні об’єкти 1    раз на рік Спеціалізоване підприємство,             яке здійснюватиме централізоване водовідведення       (після реалізації)
Якість    води    у              малих річках 1    раз на рік Акредитована лабораторія відповідно до атестату про акредитацію Відповідність                          встановленим ГДК хімічних і речовин
Якість води у криницях 1    раз на рік Органи                         місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної,      призначеної споживання людиною»   води для
Якість      води                 мережі централізованого водопостачання 1    раз на рік Держпродспоживслужба ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної,      призначеної   води для
      споживання людиною»
Геологічне середовище та земельні ресурси
Вміст                           нітратів, пестицидів та важких металів у ґрунтах 1    раз на рік Акредитована лабораторія відповідно до атестату про акредитацію Відповідність                          встановленим ГДК хімічних і речовин
Відходи
Обсяги утворення ТПВ 1    раз на рік Підприємства,                                     що надають                       комунальні послуги Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства  від 22.03.2011р. № 75 «Про затвердження рекомендованих норм з вивезення                               побутових відходів»
Біологічне та ландшафтне різноманіття
Рівень                       озеленення території 1    раз на рік Сільська рада ЗУ «Про зелені насадження міст    на    інших           населених пунктів»
Частка             природних ландшафтів 1    раз на рік Сільська рада  
Здоров’я населення
Рівень      захворюваності населення 1    раз на рік Підрозділи МОЗ  

10.             Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

Оскільки територія с. Топорів знаходиться на значній відстані від лінії державного кордону та прикордонних територій, реалізація документа державного планування генерального плану села Топорів Буського району Львівської області не матиме транскордонних наслідків для довкілля та здоров’я населення.

11.           Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

Генеральний план с. Топорів розробляється з метою визначення територіального розвитку на проектний період з урахуванням перспектив, обґрунтованих раціональним використанням територіальних та природних ресурсів, встановлення меж населеного пункту, а також з метою оптимальної функціональної організації поселення, яка має забезпечувати розвиток та реконструкцію сільського поселення, найкращі умови проживання та праці.

До проектованих змін на території документа державного планування найперше належить зміна площі території з 894,19 га до 1173,92 га. Територія с. Топорів (855, 94 га) збільшиться за рахунок приєднання с. Заболото (38,25 га), а також земель як резервного фонду, так і земель іншого сільськогосподарського та комунального призначення, загальною площею 279,73 га.

Також проектом генерального плану передбачається:

  • сформувати на базі будівель колишнього господарського двору виробничу зону села і з підприємств ІV категорії шкідливості з СЗЗ 100 м та V категорії шкідливості з СЗЗ 50 м;
    • в північно-західній частині села та південній частині села господарські двори змінити цільове призначення будівель на виробничі будівлі IV класу шкідливості, що дає змогу зменшити СЗЗ до 100 м;
    • відвести територію для АЗС, СТО, придорожнього сервісу;
    • забезпечення населення централізованим водопостачанням;
    • забезпечення населення централізованою мережею господарсько-побутової та дощової каналізації, а також очищення промислових стоків на власних (об’єктних) очисних спорудах підприємств;
    • встановлення контейнерів для роздільного збору ТПВ та вивезення їх спеціалізованими організаціями на підставі договорів;
    • закриття існуючих кладовищ з подальшим зменшенням СЗЗ до 100 м та проектування нового у південній частині села з СЗЗ 300 м;
    • розширити територію рекреаційного призначення.

При підготовці звіту про СЕО виявлено такі основні екологічні проблеми на території с. Топорів:

  • викиди     забруднюючих    речовин     автотранспортом,     виробничими    та сільськогосподарськими підприємствами в атмосферу;
    • забруднення   р.    Пуста   господарсько-побутовими   стоками   у    зв’язку    з відсутністю централізованої каналізації;
    • біологічне     забруднення    ґрунтів    внаслідок     діяльності     кладовищ    та сільськогосподарських тваринницьких підприємств;
    • недостатня кількість зелених насаджень;
    • зміни    стану    здоров’я    населення    через    відсутність    централізованого водопостачання.

Для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних впливів на території с.

Топорів передбачається реалізувати наступні заходи:

  • заборона руху транзитного великогабаритного транспорту через територію села;
  • капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі;
    • озеленення території села;
    • впровадження    технологій,    спрямованих    на     зменшення     забруднення атмосферного повітря, політика енергозбереження;
    • розміщення житлової та громадської забудови поза межами зон, де перевищені допустимі рівні шуму;
    • будівництво очисних споруд для господарсько-побутових та поверхневих стоків;
    • облаштування систем виробничої 3 та дощової каналізації;
    • вертикальне планування території для відведення поверхневого стоку;
    • впорядкування прибережних смуг існуючих водних об’єктів;
    • закриття кладовищ, що знаходяться поруч з житловою забудовою з метою поступового зменшення їх СЗЗ до 100 м;
    • вдосконалення санітарної очистки села;
    • забезпечення роздільного збору відходів населених пунктів;
    • утилізація відходів спеціалізованими організаціями;
    • моніторинг стану здоров’я населення;
    • забезпечення населення якісною питною водою;
    • облаштування нових рекреаційних зон.

Для покращення стану навколишнього середовища, в тому числі с. Топорів пропонуємо проведення еко-освітніх заходів та акцій для підвищення екологічної свідомості місцевого населення.

У звіті рекомендовано також комплекс заходів для моніторингу наслідків реалізації ДДП для довкілля, який необхідно проводити безпосередньо на території ДДП.


ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В