До уваги роботодавців.

Департамент соціального захисту населення

облдержадміністрації нагадує роботодавцям області про відповідальність за несвоєчасну та не в повному обсязі виплату заробітної плати!

      Відповідно до норм законодавства, зокрема ст. 115 Кодексу законів України про працю, заробітна плата має виплачуватись регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів − представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

     У разі затримки з виплатою заробітної плати працівники мають право на підставі вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці» на отримання  компенсаційних виплат у зв’язку з порушенням строків її виплати.

     За несвоєчасну виплату заробітної плати більш як за один місяць або виплату її не в повному обсязі, статтею  265 Кодексу законів про працю  для  юридичних та фізичних осіб − підприємців, які використовують найману працю,   передбачено відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю )

     Окрім цього, чинним законодавством передбачено кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати.

     Згідно ст. 175 ч. 1 Кримінального кодексу України безпідставна невиплата заробітної плати, більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 НАГАДУЄМО!

Несвоєчасна виплата заробітної плати є грубим порушенням конституційних прав Ваших працівників на оплату праці!

 

      Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 119 КЗпП України, працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України”Про військовий обов’язок і військову службу”і”Про альтернативну (невійськову) службу”,”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”,  надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

     За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

      Названа норма передбачає, що між працівником, призваним на військову службу в особливий період, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, а він лише увільняється від виконання повноважень.

     За зверненням працівника, як правило, у письмовій формі, та доданої повістки, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання вимог законодавства про працю, в частині гарантій працівникам на час виконання державного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

     За недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України, відповідно до вимог статті 265 КЗпП України, роботодавцеві доведеться сплатити штраф у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.