Про встановлення місцевих податків.

Україна

ТОПОРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

БУСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

сесія  ІV                                                                                          VІІ   скликання

РІШЕННЯ

15.02.2016   року                                            Топорів                                                    № 44

 

«Про встановлення місцевих податків»

       Керуючись статтею 143 Конституції України, Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII, п.24 ч.1 ст.26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»,

 ТОПОРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ВИРІШИЛА:

 1. Встановити ставки місцевих податків згідно Положення (додаток 1):

   а) податок на майно:

      – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової та   нежитлової нерухомості;

      – транспортний податок;

      – плата за землю.

   б) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі

     підакцизних товарів.

  1. Довести до відома платників податків дане рішення.
  2. Направити дане рішення до територіального органу державної фіскальної служби.
  3. Це рішення набирає чинності з наступного дня після оприлюднення та вступає в дію з

     01.01.2016 року.

  1. Вважати такими, що втрачають чинність з 01.01.2016 року, рішення сільської ради від

21.01.2015р. № 420, № 422, № 423.

  1. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету та фінансів.

 

           Сільський голова:                                       Я. Ковальчук

 

                                                                                                               Додаток 1

                                                                                 до рішення Топорівської сільської ради

                                                                                від 15.02.2016 р. № 44

                                                                                ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ

 

Розділ I. Податок на майно

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості

 1.1.1. Платники податку

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

                                                 1.1.2. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, власником яких є релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

                                               1.1.3. База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

                                           1.1.4. Пільги із сплати податку

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 (шістдесять) кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 (сто двадцять) кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 ( сто вісімдесять) кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Від сплати податку за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості некомерційної групи звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– учасники АТО, та їх близькі родичі, а саме мати, батько, дід, баба, жінка, діти.

Пільги з податку, що сплачується на території сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

– об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта /об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сільської ради;

– об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

                                                       1.1.5. Ставка податку

Ставки податку встановлюються залежно від місця розташування (зональності) та типу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування:

  • для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб – 0,1%;
  • для об’єктів нежитлової нерухомості, що використовуються для підприємницької діяльності, та перебувають у власності фізичних та юридичних осіб – 0,1%;
  • для об’єктів нежитлової та житлової нерухомості, власником яких є релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку – 0%;
  • для об’єктів не житлової нерухомості, що перебувають у власності громадян (сараї, індивідуальні гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси тощо) – 0%.

                                             1.1.6. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

                     1.1.7. Порядок обчислення суми податку

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пункту 1.4 цього порядку та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пункту 1.4 цього порядку та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пункту 1.4 цього порядку та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з цим пунктом, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

                               1.1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни

власника об’єкта оподаткування податком

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

                                       1.1.9. Порядок сплати податку

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у через каси місцевих фінансових установ за квитанцією про прийняття податків.

                                        1.1.10. Строки сплати податку

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

                                             1.2. Транспортний податок

                                               1.2.1. Платники податку

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 1.2.2. є об’єктами оподаткування.

                                      1.2.2. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщуються на його офіційному веб-сайті.

                                           1.2.3. База оподаткування

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 1.2.2.

                                               1.2.4. Ставка податку

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 1.2.2.

                                             1.2.5. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

                             1.2.6. Порядок обчислення та сплати податку

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

                                         1.2.7.Порядок сплати податку

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

                                         1.2.8. Строки сплати податку

Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

                               1.3. Плата за землю

Земельний податок встановлюється на підставі розділу ХІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

  1. Платники  земельного податку.

2.1.Платниками  податку є

2.1.1.  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2.  землекористувачі. 

  1. Об’єкти оподаткування земельним податком.

3.1. Об’єктами оподаткування земельним податком є:

3.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

3.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

  1. База оподаткування земельним податком.

4.1. Базою оподаткування є:

4.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

4.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4.2. Рішення сесії сільської ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

  1. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження) земельним податком

5.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством. 

6.Ставка земельного податку за земельні ділянки,

нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

6.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1,0%  від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для багаторічних насаджень – 0,03 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

6.2. Ставка податку на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, індивідуальним гаражним будівництвом, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного господарства, які зайняті виробничими, господарськими та іншими будівлями – 0,03 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

6.3. . Ставка податку на земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено встановлюється в розмірі 5 відсотків від базової вартості 1 га земель ріллі по Львівській області.

6.4. Ставка податку встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

7.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

7.1. Від сплати податку звільняються:

7.1.1. інваліди першої і другої групи; 

7.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

7.1.3. пенсіонери (за віком);

7.1.4. ветерани війни учасники АТО та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

7.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

7.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш   2 гектари;

7.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка в селах – не більш 0,25 гектара;

7.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш 0,10 га.

7.2.4. для ведення садівництва – не більш 0,12 гектара. 

  1. Особливості оподаткування платою за землю.

8.1.  Відповідно до пункту 284.1 статті 284 ПКУ Топорівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Звільняються від сплати земельного податку  юридичні та/або фізичні особи, а саме:

– підприємства, установи і організації державної та комунальної форми власності, які розміщені на території Топорівської сільської ради,, які утримуються за рахунок коштів державних або місцевих бюджетів,  релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку;

– фізичні особи, згідно підпунктів 7.1.1.- 7.1.5. пункту 7.1. даного Положення;

– згідно статей 282, 283 ПКУ. 

8.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року, податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

8.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

  1. Податковий період для плати за землю.

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). 

  1. Строк сплати плати за землю

10.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

10.2. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

10.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

10.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

10.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через касу селищної ради за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України.

10.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

10.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

10.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями ( їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. 

  1. Орендна плата

11.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Сільська рада, як орган місцевого самоврядування, яка укладає договір оренди землі, повинна до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

11.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

11.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

11.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

11.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

11.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

11.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

11.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

11.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287ПКУ

Розділ 2. Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

                                                2.1. Платники податку

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

                                         2.2. Об’єкт оподаткування

Об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а саме продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

                                             2.3. База оподаткування

У разі обчислення податку із застосуванням фіксованих ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.

                               2.4. Підакцизні товари та ставка податку

До підакцизних товарів належить пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються у розмірі 5 (п*ять) відсотків від вартості (з податком на додану вартість).

                            2.5. Дата виникнення податкових зобов’язань

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар.

                                                2.6. Порядок обчислення

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Забороняється сплата сум податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами. У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

                   2.7. Сплата податку при реалізації суб’єктом господарювання

роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

 

           Секретар сільської ради                                       С. Ковальчук